А час летить, усе минає…
Ніщо не стале на Землі.
Розтануть ген за небокраєм
тривоги, радощі, жалі…
Ніхто не може жити вічно,
усе свій має вік і строк…
На жаль, це доля пересічна
світів, галактик і зірок.
Кохання наші рани гоїть,
але ж воно і ранить нас.
Лиш ти і я… Лиш ми з тобою
у змозі зупинити час.
23.05.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: Олександр Мачула