Знов земля зодяглась у траур…
Посмутнішав черешні квіт…
Плаче пишне зеленотрав’я,
Закривавився сонця схід.
Рано скинули шумовиння
Із плечей своїх вишняки:
Кров на сході тече безвинна –
Залишають світ козаки.
Материнські серденька – навпіл,
Сиротини душа кричить…
Перекроює Раша мапу.
В нас хрестів уже не злічить…
Та поставити на коліна
Вже не зможе, бо ми – не ті.
Буде вільною Україна –
З нами Бог і усі святі!
16.05.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: Ганна Верес