Попід горою пролягла дорога
Посеред зрілих і духмяних трав,
Яка веде до рідного порогу.
Від нього я свій шлях колись почав.
Світить, горіть покликала стежина:
Навчать дітей, вести їх в дивний світ.
Роки минули, наче одна днина,
Кого я вчив продовжують політ.
Летіть, летіть в височині блакиті.
Нехай вам силу Бог на це дає.
Та пам'ятайте школу ви щомиті
І тих, хто серце віддавав своє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: Валерій