Життя утікає,
хоч смійся, хоч плач –
Кінцеві всі береги;
І в далях яких ти
не мчав би ускач,
Та доля крута на згин.
Бузок так розкішний,
троянди цвітуть,
Продовжується життя –
Тут сонячний промінь
новий тче маршрут,
Не варто журитися...
Як завжди висока
ця нота Небес,
Надією радісна.
Хоч іній на скронях
і видасть тебе,
Та настрій, що та весна!
Новий ранок жде
і в вітрила вітри,
До овиду – крильми змах,
Там в Гріновських хвилях
світанку дари,
В душі спів, нема ярма!
24.05.2021 р.
Художник Лоран Перселье
(нижній малюнок)
Авторський переклад з рос
Высокая нота Небес
А жизнь убегает,
хоть смейся, хоть плач –
Конечные берега;
И в далях каких
ты не мчался бы вскачь,
В итоге судьба строга.
Сирень так роскошна
и розы цветут,
А жизнь продолжается –
Здесь солнечный луч
чертит новый маршрут,
Не стоит печалиться...
Ведь нота Небес
как всегда высока,
Надеждой блистательна.
Серебренный иней
блестит на висках,
Настрой восклицательный!
Ждёт новое утро
и ветр в паруса,
Взмах крыльями – в горизонт,
Там в Гриновских волнах
рассвета краса,
Душа наша вновь поёт!
24.05.2021г.
Художник Лоран Перселье
(нижний рисунок)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2021
автор: Променистий менестрель