ПОТІК ЧАСУ (бусоку-секітаі)


.
Полуденна  млість.
У  літнім  сонцеблиску
Топиться  смола.
Збігають  від  вершини
По  стовбуру  донизу
Сосни  янтарні  сльози.
.
Тече  по  стіні
часу  потік  нестримний.
Чорний  циферблат.
Дивлюся:  волос  сивий
 поміж    цифрами  лежить
виміром  доріг  життя.
.
Сяйво  місячне
Срібною  лавиною
наповняє  ніч.
Дерев  безлисте  гілля,
Немов  кістляві  руки,
Догори  здіймається.
.
Два  метелики
Під  кущик  конюшини
Втаємничились.
Нагнувшись  обережно,
Нишком  підслуховую  
Кохання  нову  пісню.
.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2021
автор: Едельвейс137