***
Світ буде валитися,..
Скреготіти зубами..,
Чіплятися за уламки
Розбитого вчорашнього
В людях і в собі..,
Світ буде будувати
Себе знову --
В нездійсненому,
Що буде поволі
Кристалізувати його
Душу..,
Світ наточить зуби,
Щоби вбити старе
І ним поживитися --
В голодні дні втрат
Можливості..,
Світ буле жаліти сиріт
Та посилати їх
В пекло трагедії,
Як достатній,
Свого шансом --
Матеріал..,
Останньої спроби
Виживання,..
Щоби завжди знати їх --
Безіменними
І..,
Коли
Нічого та нікого
Не залишиться в дні --
Тоді світ перейде
В тінь Антисвіту,
Де знову воскресне
В ілюзії,
Як людська пам'ять
Спогадів його хвороби,
Що стали думками
Життя,..
Зовсім -- у розпачі,
Нужденними...
-------------------------------------------
23.05.2021; Paris (A / a)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2021
автор: Катинський Орест