На фото українці із… Чикаго –
Обличчя світлі, раді, молоді…
Чому й коли туди ви повтікали,
Лишивши тут хрести – сліди родів
Тих українців, гордих, предковічних,
Що землю свою вірно берегли?
Змогли би ви їм глянути у вічі,
Коли б спитали: як же ви могли?
Дивлюсь в їх очі, сяючі від щастя,
На вишиванки і рясні вінки –
З чужих долонь п’єте своє причастя.
Хіба були такими козаки?
Шукає риба, скажете, де глибше,
А люд собі шукає свій комфорт,
Та коли ворог сунеться все ближче
Й народ тримає за свободу фронт,
Не посміхатись треба, а журитись,
Бо не один ряд воїв порідів.
Я ж мушу гідність вашу докорити:
Не гоже матір кидати в біді!
До голосу прислухайтеся генів,
Бо голос РОДУ був і є святий:
Потрібні Україні молитви
І тисячі нових легіонерів,
Аби російське зло перемогти!
Коли стікає Україна кров’ю
І гине чи не кращий її цвіт,
Тут мусите ви бути із любов’ю –
Такий прапращурів сьогодні заповіт.
19.05.2021.
Ганна Верес (Демиденко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2021
автор: Ганна Верес