У селі моєму жили - були друзі,
Що шоферували у одній окрузі...
І вони, і їх машини чимсь були схожі,
Гули як скажені, на друзів похожі...
Кожне боже літо були вони в полі,
Зерно від комбайнів на токи возили,
Куряву здіймали їх диво - машини,
Вони ж жартували і усіх смішили...
А ще і до всього співати любили,
Й пісеньки для співу самі сочиняли,
І сміючись завше весело співали,
Їхні важкі руки кермом керували,
А вони співали, та ще й жартували...
Ми з братом у полі часом теж бували,
І їх пісні - диво ми також співали...
Пісні були різні, та все більш веселі,
Ми з братом ловили і в село носили,
А потім із друзями співали щосили.
Більшість тих пісень я, звісно, забула,
Та одну, хоч і не всю пригадала,
І оце сьогодні її я співала:
"Кум - на ГАЗІ, я - на МАЗІ,- жмемо!
Кум - в куветі, я - в буфеті, - п"ємо!
Кум - в лікарні, я - в міліції, - ждемо!
Кум - в могилі, я в Сибірі, - живемо!..
Я обох їх пам"ятаю, і про них пишу,
І пісні про них складаю, не грішу...
Той з Сибіру повернувся вже давно...
І сім"я була, і діти, і внуки були
Ось такі чудові люди у селі жили,
І про них , і схожих інших, треба пам"ятать,
Своїм дітям і онукам розповідать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2021
автор: геометрія