Я так, було, тобою захворів,
Я так, було, тобою милувався,
І мій букет із міражів і снів …
Такий живий. Не віриш … Не розпався.
Тобою я при зустрічі німів,
Тобою я від світу захищався,
У серце твоє пташкою влетів,
В твоєму серці заховався …
Тепер літаю знову вище хмар,
Не довго у раю тім протримався,
В душі … глибоко … там болючий жар,
Який вогнем чомусь так і не стався …
Якби я щось на світі цьому мав,
Так сталось, тільки крила і долоні,
Я б це у руки твої повкладав,
А сам, мабуть, лишився б у полоні …
Думки такі між помахами крил,
Вже блискавицю видно зовсім близько,
Мене товариш старший колись вчив:
Не опускатись низько …
Хто його зна, де там вершина та,
А де те урвище, якого не минути ...
Дивись! Ліси, озера і жита,
І десь ще ті, кого нам не забути …
...
Десь там глибоко зовсім у душі
Знову пишу́ тобі твої вірші ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2021
автор: Дружня рука