Холодно витися в світі гадючім,
Ще і мангуст прудконогий замучив.
Людям він, бачте, допомагає,
Ті ж бо вже звикли – зграя на зграю.
Всім на біду понаводила діток,
Межі довкола окреслила чітко,
Ку́блитись іншим не заважаю.
Чашу наповнюю трунками жалю.
Слиз відігрію ліниво на сонці, –
В нетрі подамся, неходжені зовсім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2021
автор: Оксана Дністран