Спалахнуло в хаті лихо,
На дворі лютує літо,
Пріло краплею чоло,
Літо спеку принесло.
- Сил нема, мені нейметься,
Чом ти, куме, тут печешся?
Ти на спеку цю наплюй,
В тебе в хаті вітродуй.
- Слушну думку кажеш, куме,
Тільки холоду не буде.
Інженер, дурна тетеря,
Прикрутив пульта під стелю.
Довго думати не стали,
Швабру з погребу дістали.
Почали вони стрибати,
Під стелю шваброю махати.
Цибали довго до гори,
Нервово сіпались чуби,
В решті решт, вони здуріли,
Пульта шваброю розбили.
Вітродуйчик увімкнувся,
Повітрям з вулиці надувся.
Та в режимі обігріву,
Дав кумам ляща за гриву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2021
автор: Максим Кульгавий