чи надія то в безнадійності
аберацією хроматичною
ллється в лінзи очей барвистістю,
різноколірною хаотичністю.
і не видно, немає різкості.
в вищих сферах позірним зміщенням
заляпкована істин істина -
віща, вічністю майже знищена,
перекручена різно змінами.
і структурно в потворній стрункості
славословиться в мові лінкосній,
розповзається лунко лунами
і желе мов спадає, клубиться
променеве крізь зоряне ситцеве -
в фіолеті з безмежжя цупкості,
з недосяжності тьмяно світиться.
і очам вже і слізно, і боляче
удивлятися в ту оманливість -
де ні зрушення, ані поруху,
ні ілюзій з нірвани захланності.
і заплющуєш очі в бездумності
в своїй затишній сірій скромності.
задрімаєш в спочинку у втомності
від глупот сьогодення, дурості...
______
аберація (від лат.) - викривлення
лінкос - штучно створена мова задля спілкування з неземними цивілізаціями
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2021
автор: Ем Скитаній