Всі кольори веселки посміхались,
В кристаликах води життя цвіло.
Лелеки цій красі лиш дивувались,
Вдивлялись в краєвиди за селом.
Напоєні вологістю й озоном,
Замріяно стояли у гнізді.
А потім милувались знову й знову,
Пригадуючи роки молоді.
І думали як вивести потомство,
І на крило підняти у політ
Лелеченят без всякого знайомства -
Навчити пізнавати дивний світ..
А восени залишити місцину,
Без компаса летіти в теплий край,
Весною повернутись в Україну,
Бо лише в нас казковий водограй..
Такого більш немає в цілім світі,
Бо в нас чорноземи у людський зріст
Тому і райдуга у розмаїті,
Лелека й той корінням в землю вріс.
13.05.2021 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2021
автор: Естет зі стажем