Розсипає травень кришталі на трави,
Сріблить квіти ніжно вранці в квітнику,
І збирає звуки в сонячні октави,
Мов плете мережку дивну на вінку.
Вишиває травень гладдю небокраї,
Марево гаптує в сизій далині,
Зустрічає вранці золоті розмаї,
Променем танцюючим жваво на стіні.
Розсипає травень свою дивну вроду
На поля шовкові,луки і сади,
Кидає свій погляд на прозору воду,
І співа натхненно на усі лади.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2021
автор: Світлана Воскресенська