( з циклу ДО ПО́ДРУГИ")
М.: Куди ж воно біжить оте життя?
Ще юне Завтра - вже поважне Вчора.
Прикрило Сонце золоті врата,
Відкрив бо Місяць срібнії затвори.
А.: А нам би зупинить його на мить,
А нам би повернутись на світанку
Туди, де образ на стіні висить,
І Мама нас очікує на ґанку...
М.: Туди, де заплітала ще косу,
А не вкладала пасма під хустину,
Де біле личко кликало росу,
Де стан гнучкий ховався в берестину.
А.: Туди, де навіть й гадки не було,
Що доведеться мандрувати світом ...
Вже й постать мамина сховалася в імлі,
Й стежки дитинства занесло вишневим цвітом.
М.: Із серця в світ зірчить червоний глід,
Зеленолисто накриває в тузі,
Бо десь далеко квітне милий рід,
А я несу спіраль життя по крузі ...
А: Спіраль життя... То часу вічний плин ...
Його не зупинить ніяк й нікому ...
Лише зорить над ним Чумацький шлях,
Котрий пташину з вирію веде додому ...
М.: Світає ранком та заходить в ніч,
Себе гартує сонцем та дощами,
Складає все, що йде йому навстріч,
В шафарню, зачиняючи ключами ...
Марія Дребіт - Анна Власюк-Дініш
28.05.2021 Португалія
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2021
автор: VIRUYU