Розплющення очей зі сну
спотворює мелодію ясну —
Іржавий запускає механізм
І вимикає тисячі мелізм.
Буденність як ударом струму
Обрушиться на голову із шумом,
Зацькована, зіщулена і сіра
Голосить тут згвалтована довіра.
Невидимий підступний диригент
І ти, його довершений агент —
Я вам розтрощену себе вручаю,
Я ось, я більше не тікаю.
Ну ж бо, іди, заплюй мою ікону,
Добий, понівеч все до скону,
Щоб заболіло якнайгірш —
З уламків я змайструю вірш.
Лелі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2021
автор: Лелі