Коли незрозуміло,
страшно,
дивно.
Наскрізний постріл,
вітер,
поїзди.
Щемить душа,
заплакано,
надривно...
Мовчи! І бурю
пережди.
Тамуй зітхання,
сльози,
кроки
Якщо болить,
кипить,
руйнує.
Вік наш швидкий,
прудкий,
невпинний.
Живи! Поки гроза
лютує...
Бо прийде літо,
час,
пора.
Усе звершиться,
збудеться,
настане.
Лютує буря,
злива і
гроза...
Повір! Без неї щастя
не настане...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2021
автор: Ніка Гордон