Мій любий вітре, з трепетом пишу
І не приховую рядочками нічого.
Тихенько вторю шумом комишу,
Киваю звільна віттячком розлогим.
Тебе чекаю з далечі країв,
Як виглядає зіронька свій місяць.
Спочинь у бе́змірі голублення моїм,
А потім космосом судинами розвійся.
Коханий вітре, скільки маєш див!
Твої обійми – шовковиста хвиля.
З усіх стихій мені любійший – ти,
Бо я для тебе і справдешня – мила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2021
автор: Оксана Дністран