[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3Exl_gGMzpE[/youtube]
Стоїть акація вся в цвіті,
Неначе справжня наречена.
Це подарунок кращий літа.
Стоїть така собі смиренна.
Сама в цвіту, лице в журбі.
А де ж, красуне, наречений?
Чому так сумно це тобі?
І ніби сум цей нескінченний.
А поряд клен стоїть зелений,
Прийшов вже час й йому цвісти.
Він твоїм цвітом захмилений,
Бажає це розповісти.
Давно на тебе кинув око,
У серце він тебе впустив.
Та ви обоє одинокі,
Серця думками засмутив.
Хотів до неї дотягнутись,
Та доля змогу не дала.
Було бажання пригорнутись,
Подарувати їй тепла...
До неї вітер гілку хилить,
Та мить ця довга не була.
Та треба все це пересилить,
Так захотіла доля зла.
Розкішні двоє у цвітінні,
Та скоро цвіт цей упаде.
І двох сердець палахкотіння,
Погасить вітер, пропаде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2021
автор: Н-А-Д-І-Я