ЧАСИ ГАНЬБИ САМІ СОБОЮ НЕ МИНУТЬ…

"Часи  ганьби,
Коли  народом  без  мети,-
Керує  уряд  без  програми,
І  президент  без  голови..."
               І  хоч  не  я  слова  ці  написала,
               Десь  в  інтернеті  я  їх  прочитала,
               Свій  підпис  я  під  ними  поставила,
               Бо  це  й  моя  і  всіх  нас  справа...
Куди  веде  нас  ця  нікчемна  влада?-
Не  можу  я  їх  суті  зрозуміть,  
Куди  сховалася  народу  слава?-
Простому  люду  треба  це  збагнуть...
               Чи  час  не  той,  чи    ми  вже  не  такі?
               Чи  запорізькі    сили  загубили,  
               Шляхи  яких  були  колись  геройські,
               Чи  ми  збайдужіли,  чи  честь    проспали?..    
Лиш  милості  чекаємо  від  Бога,
І  мовчимо,  й  не  робимо  нічого,
А  все  ждемо  чиєїсь  допомоги,
І  не  звіряєм  з  Правдою  дороги...
               Тому  й  живем  у  бідності  і  горі,
               І  не  шукаєм  виходу,  а  терпимо,
               Вже    з  нас  сміються  Місяць  й  Зорі,
               В  покорі  й  болях  мовчки  живемо...
А  треба  вже  своє  сказати  слово,
І  вигнать  геть  і  німоту,  й  покору,
І  владу  вже  обрати  справжню  нову,
Жить  й  працювать  для  себе  і    народу...
               Часи  ганьби  самі  собою  не  минуть,
               Щоб  досягти  мети,  все  нам  мінять...
               І  уряду  нам  виставлять  програми,
               І  президента    обирать  між  нами...
Достойного,  правдивого,  не  жлоба,
Політика,  державника,  прямого,
І  працелюба,  вмілого  до  діла  і  до  слова,
Тоді  і  буде  все  у  нас  чудово...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2021
автор: геометрія