Немає щастя більшого

Зросла  я  на  поезії  Франка,
Закохана  у  слово  Українки,
Не  всім  моя  поезія  така,  
Та  слово  моє  житиме  –  не  згіркне.
Мені  з  Шевченка  словом  –  по  путі,
Сміливістю  захоплююся  Стуса,
І  знаю:  я  відбудуся  в  житті,
Хоч  зараз  десь  у  задніх  я  плетуся.
Летить  моє  вже  слово  у  світи,
Хоч  крила  заслабкі  іще  у  нього,
Воно  зуміє  правду  освятить,
Й  немає  щастя  більшого  земного.
28.05.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2021
автор: Ганна Верес