Гроза

Дощі  осліпли  і  пішли,
Хоча  й  світило  сонце  ясно.
Я  дорікнула  їм:  «невчасні»,
У  відповідь  –  нервовий  зрив.

Грім  розколовся  на  фальцет
І  блискавично  землю  вдарив.
Ридань  соромилися  хмари.
Довкіл  отетеріло  все.

Я  теж  принишкла:  ну  й  діла!  –
Пащекувала  ж  не  зі  зла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2021
автор: Оксана Дністран