Заглянь у душу, прочитай, як книгу,
І що на серці, так холодить мене,
Воно стискається несучи кригу,
В імлі туманній, не бачу я тебе.
Подібний айсбергу, чом не зігрієш,
В твоїх очах, нема сонячних зорин ,
Адже, я знаю, теж про ніжність мрієш,
То хто ж з нас здатний підкинути жарин.
Нас розлучали дні зимні, морозні,
І завірюхи замітали стежки,
Весни капризи, дощі віртуозні,
Ти побоявся підійти навпружки.
Тож не марнуй часу, настало літо,
Перегорни сторінку цього життя,
З промінням сонячним принеси світло,
Розтопи кригу, щоб мати майбуття.
2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2021
автор: Ніна Незламна