Ось і літо, уже й літо,
А тепла нема й нема...
Холоднеча надоїла,
Чи це літо, чи зима?
Я вихожу на подвір"я,
Чи й дивлюся із вікна,
А там дощ, а з ним і вітер,
А тепла нема й нема...
Вже посходили всі квіти,
Виглядають з - за вугла...
Як і я чекають літа,
І від сонечка тепла...
Ніби ж гарне і рожеве
Сонце дивиться згори...
Я кажу йому, що треба,
Не пустить до нас біди...
Накопичилось багато,
В цьому свііті уже зла...
Карантини, пандемія,
Ще й на Сході йде війна...
Тому й просять люди літо,
Не скупиться на тепло,
Половіє нехай жито,
І навік хай згине зло...
Коли літом більше холод,
Важко буде восени...
А зимою навіть голод,
Не всі діждуться весни...
Та й по часу уже літо,
А де літо, там тепло
Сонце й квіти люблять діти,
Й не потрібне літом зло......
Отож, літечко, стань добрим,
І людей не ображай...
Відпусти все зло із себе,
і тепла швидше додай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2021
автор: геометрія