Горить-тремтить ріка,
Як музика.
П.Тичина
Стоїш на кручі.
В небі кучеряві хмари
неспішно над Дінце́м пливуть.
Повзе туман, породжує примари...
Що у душі і в розумі живуть.
Стоїш і мрієш.
Світ здається дивним...
Наповненим і болем, і теплом.
І майже вічним, майже нерозривним:
надією і гострим битим склом.
Тече Дінець.
Рябіють гладдю шовковисті луки.
Сіріє небо, сонце вигляда...
І сяють трави, і лоскочуть руки.
І все звучить, - природа молода!..
Вода тече, змиває пам'ять нашу...
Все, що важливе нам, -
"ніщо" серед століть.
Тече вода, наповнюючи чашу:
єдиний шлях - горіти і зітліть...
Стоїш на кручі.
Пливеш за течією.
Думками, серцем... в синю далечинь.
І ця земля, зовеш її своєю, -
Найбільша зі
святинь.
02.06.2021
Фото: Зміївські кручі, річка Сіверський Донець(Дінець), м.Зміїв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2021
автор: Артем Богуславський