Не треба проти совісти іти,
Не треба голос світлого гасити,
Допоки ти живеш - пробачення проси,
Прощай, допоки маєш голос, щоб простити.
Не озирайся на старі образи:
Вони камінням гострим тиснуть груди.
У тіні темних спогадів відрази
Тенета тчеш зі слів? Це лабіринт в нікуди.
Ти знаєш чого прагнеш,що для життя важливе?
Чим живиться душа, така ти і людина!
Хай щастя пломеніє з дотику твого!
Живильна сила з слова пломеніє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2021
автор: Алла Гонда