У лузі пахне дика м"ята,
А незабудки-зірочки
Встигли у осоці сховатись,
Щоби ніхто не міг знайти,
Зірвати й кинути на землю,
Зоставити їх помирать,
Вони ж так люблять сонце тепле,
Але не хочуть засихать.
Жити, цвісти їм й усміхатись,
Радіти вітру та дощу.
Ромашка жовтоока прагне
Насолодитись досхочу
Погожим літнім днем чудовим,
Купатись в променях тепла
Тут кожна квітонька готова,
На те і літечка пора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський