Не потрібні мені багатства.
Я не прагну любові людської.
Доки з крові будуються царства
Не зніматиму я одностроя.
Не прошу я у Долі дарунків.
Не вимолюю в Бога прощення.
Сам вплітаю в життя візерунки -
Є мета і достатньо натхнення.
Я прошу лиш здоров'я і сили -
Щоби руки не зрадили зброї.
Щоби янголи поруч на крилах
Пролітали із воїнів строєм.
Певен я, що достатньо уміння
Ворогам дарувати - хто просить
Українських земель в володіння -
Зо два метри на метр. І досить.
Як сусіди приходять із миром -
Я їм душу розкрию в обіймах.
Зустрічатиму тепло і щиро.
Та не тих хто несе біль і війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2021
автор: Сергій Сергієнко