Нині у дитинстві "побувала",
Там, на жаль, давно я не була.
Час зіщулив вічність в "дуже мало"
У обіймах рідного села.
Їдемо кудись по "закордонах",
Від тамтешніх в захваті красот...
Тут — стара намолена ікона
Без дорогоцінних позолот.
Тут — вузька на цвинтарі стежина,
Що до рідних приведе могил...
Душу підліковує людина
Посеред життєвих цих мірил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2021
автор: Патара