Сніг на голову впав, на мої відчайдушні пасма,
Дикі очі встромилися в ногу - попався в капкан.
Цвинтарями-веснянками вкриється обрій рясно,
Покривалом залатаним стелить і стелить туман.
Щоби мрець не підвівся, накрий п'ятаками очі.
І з трибуни-ослінчика гучно віщуй крізь пе́тлі.
Коли серце підступнеє битись далі не схоче,
Я вітаю тебе у маленькому льоху-пеклі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2021
автор: Мирослав Бісаврюк