РАНОК

Сну  туман  сповз  з  ліжечка.
Вигнулася  спинка.
Не  жіночка  -  кішечка.
Кожен  м’яз  –  пружинка.
Силою  наповнений,
Радістю  налитий
З  трепету  оновлення
Рветься  щось  творити.
Мозку  біла  лінія
Знов  сканує  тіло.
Душа  щойно  з  вирію
Радісна  влетіла.
Квантами  і  хвилею
Розливає  світло.
Держиться  богинею,
Хоч  її  й  не  видно.
Не  знайти  томографом,
Не  знайти  рентгеном
Щастя  ієрогліфи
Божої  системи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2021
автор: Пісаренчиха