Гудить над вухом чорна хмара,
Як тісто, змішують думки,
Ця точка зору вже дістала,
Мене до білої ноги.
Бився з ними дні і ночі,
Відмахався, нема сил,
А ці, падлюки, лізуть в очі,
Вигризають мені зір.
Та швидше рак у небі свисне,
І лев одягнеться в ярмо,
Ніж лапку мухам я потисну,
Та назву смачним лайно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2021
автор: Максим Кульгавий