Із Подерв’янського, про секс на кладовищі.
Комусь підходить, а комусь і ні.
Цікаво, певно, коли вітер свище
Поміж хрестів. Ти ж плавишся в огні.
В агонії, схилившись на могилу.
Фіксують очі дати небуття.
Колінами в траві. Це навіть мило,-
Вдихнути в смерті храм ритми життя.
І місяць в повінь, і луною стогін.
Безмежний кайф, чи неомитий гріх?
Фантазія, що робиш ти зі мною?
Де грань? Де страх? Де людськості поріг?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2021
автор: Пісаренчиха