Напою коня... вода студена.
Напою коня, вода студена,
та й поїду до дівчини, чекає вона.
Мій кінь вороний швиденько домчить.
Мій кінь вороний швиденько домчить,
буду свою дівчиноньку я вірно любить.
Бо ж вода в ріці та й глибокая.
Бо ж вода в ріці та й глибокая,
а дівчинонька красива, кароокая.
А вода в ріці та й прозорая.
А вода в ріці та й прозорая,
а дівчина працьовита, чорнобровая.
Ой ти, дівчино, моя квіточко.
Ой ти, дівчино, моя квіточко,
я чекаю біля поля там, де житечко.
Біля полечка там, де грушечка.
Біля полечка там, де грушечка,
я чекаю тебе, рідна щебетушечка.
Напою коня... вода студена.
Напою коня, вода студена,
та й поїду до дівчини, чекає вона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2021
автор: Надія Башинська