Усі думки й емоції повільно тонуть в Леті
Ось -- чорно-біла райдуга, всі кольори знебарвлені
Усі бажання, всі заду́мки і усі завчасні прагнення
Кружляють-засинають у повільнім менуеті.
Але поглянь: висить кулон, а всередині, на портреті
Знайомі риси, спогади рвуть струни хаотично
Від звуку дизгармонії усе знайоме стає незвичним
І відчуваєш себе чужим на цій кружляючій планеті.
Всього лиш сон? Якби ж то. Це все повтор, котрий за мною знову й знов
Все ходить й ходить, незримо-мовчазний, мисливець-птахолов
Очей не зводить із прицілу, Закидую подалі страх. Кипить у венах кров
То й що? Душі моєї ширококрилий чорний птах летить
Кудись туди, у сторону премудрих сов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2021
автор: Аскет