[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=effkoBQqm7g[/youtube]
Плине тихо - тихо річка,
Мрію доганяє.
А на небі темна нічка,
Зорі вишиває.
Місяць вийшов із-за хмари,
Срібло розкидає.
Он розсипались Стожари,
Землю оглядають
А над річкою схилилась,
Молода верба
В душу їй смута вселилась,
Ця гірка журба.
Це козак завдав їй болю,
Сумно так співає.
Проклинає свою долю,
Мавку він кохає.
Ніжне серце козакові,
Доля загубила.
Він в неволі у любові..
Нащо так зробила?
День і ніч чекає любу,
З річки виглядає.
Не судилось з нею шлюбу,
Все ж її чекає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2021
автор: Н-А-Д-І-Я