Уже відлетіли замріяні весни,
Немов легкокрилі птахи
І літо квітуче вітри вже понесли
Далеко-далеко кудись.
А вітер життєвої осені віє,
Прийде незабаром сама,
Але відчуваєш - душа молодіє,
Іще далеченько зима.
Колись вона прийде, звичайно й до мене
І зморшками вкриє чоло.
Та холодом серденька хай не торкнеться,
Там затишно й тепло було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський