Лінії моря, як шрифт брайля на дотик.
Білі хвилі. Біле матове тло.
Очі заплющені, нема нічого, крім білості
і світла, що проглядється крізь повіки.
Острів, з якого часом хочеться вибратись,
як із промоклої куртки.
Дощ дме паралельно поверхні води.
Не знаю, як у цьому морі виживають риби.
Може саме тому
лосось, що його продають тут,
завжди норвезький.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2021
автор: Anna Vdovykovska