Торкнувся, старого каменя рукою,
Здригнувся, відчувши біль його собою.
Травою, заросла криниця старовинна,
Сльозою, не змиється людська провина.
Занедбане, води чистої джерельце,
В забруднене, я дивлюся люстерце.
Зображення, людське показане водою,
Ураження, здобуте власною стрілою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2021
автор: Максим Кульгавий