Весна повернулася з вирію. Завітала до саду та присіла під яблунею. Узяла до рук рушникове полотно, різнобарвні нитки.
Співаючи пісню, вона вишивала рушник, на якому зелена трава вкривала поля, квітнули чарівні квіти, але забракло ниточок. Де ж взяти їх?
- Дощику, будь ласка, полий Землю, а ти, сонечко, зігрій теплим промінням. Перелітні птахи прилетіли, тому настала пора, коли все повинно буяти веселковими фарбами. Але ще Земля спить, -- звернулася Весна по допомогу до Дощику й Сонечка.
Окропив срібний Дощик Землю, а Сонечко розлило золоте проміння навколо. Над Землею розкинулася Веселка, ніби доріжка до неба.
Весна закінчила вишивати рушник і подарувала його Літу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2021
автор: Міла Перлина