В АВТОБУСІ РІВНЕ-НЕТРЕБА АБО ПОЛІССЬКО-РОМАНТИЧНА ІСТОРІЯ

В  автобусі  Рівне  -  Нетреба  
Я  вперше  поглянув  на  тебе.
Чарівна  і  втомлено-гарна
Раптово  прямісінько  в  Сарнах
І,  мабуть,  прямісінько  з  неба
Спустилась  у  Рівне-Нетреба..
Ти  ледве  несла  свою  сумку.
Мені   чомусь  спало  на  думку
Вона  вдвічі  більша  за  тебе...
І  ледве  у  Рівне-Нетреба
Та  сумка  крізь  двері  вмістилась...
Тихесенько  ти  примостилась...
Приперся  і  всівся  навпроти
І  я  із  роззявленим  ротом.
На  тебе  я  так  задивився,  
що  слиною  ледь  не  вдавився.
Рокитне  -  выходити  треба
З  автобуса  Рівне-Нетреба.
Та  тут  ти  мене  врятувала,
Ти  вийшла  й  на  вулиці  стала  
І  я,  мов  прикутий  до  тебе,  
Залишив  те  РІВНЕ-НЕТРЕБА  
Хотів  тебе  взяти  за  руку..т
І  серце  з  прискореним  стуком..
І,  мабуть,  побачила  ти
Як  важко  було  мені  йти...
І  я  вже  не  можу  без  тебе...
Поїхала  ти  у  Нетреба.  0

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2021
автор: Сергій Рівненський.