Попрошу я у літечка щастя,
бо я знаю воно не скупе...
Може ще й порадіти удасться,
і забути про горе своє...
Літо - знаю, ласкаве буває,
всім дарує проміння ясне...
І щоранку воно нам моргає,
і щовечора спокій дає...
Під промінням його ми працюєм,
і веде нас у райдужний світ...
Своє щастя під ним ми відчуєм,
вдень, в вечірній час, й в сонячну ніч...
Літні дні на нас дихають сонцем,
посилають нам юності клич...
Його поклики чуємо серцем,
і готові творить і любить...
В літню пору ростуть у нас крила,
вже не в снах, а все більш на яву.
Додає і наснаги, і сили,
і я літо найбільше люблю...
Попрошу я у літечка щастя,
я відчую його всім єством...
І в душі, і у серці віддасться,
і любов"ю, й безмежним добром...
Попрошу я у літечка щастя,
для країни й людей попрошу.
Може всім українцям удасться,
пережити і вірус, й війну...
Об"єднатись усім людям треба,
і молитися Богу щодня...
Бог все бачить і чує із неба,
розуміють це люди і я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2021
автор: геометрія