[i][b]Погода[/b]
« Кіт не знає, що робити,
заховався у кущі,
а над ним веселка грає,
золоті несе дощі...»[/i]
Віршик
По Україні ходять хмари,
буває блискає, гуде
і це неначе Божа кара,
і нібито уже ніде
не випаровується пара.
Все задубіло, що цвіло,
усяка ягода ніяка,
і зав’язі – як не було,
і абрикоси кіт наплакав...
буяє лиш одне зело.
Грозою пахне як у маї,
затуманіли небокраї
і жаба кумкає вночі...
а злива хату оминає
і я калину поливаю,
коли наліво йдуть дощі.
[i][b]Дощ[/b]
« Як не холодно, то жарко...»[/i]
Каприз
Нема чого плакати, діво...
до осені очі утри.
Дощі не ходили наліво
ніколи... то віють вітри,
то буря гуляє у полі,
якої нікому не жаль.
А ти заховай у стодолі
її одиноку печаль.
Он глянь – зав'язалися мальви,
буяють некошені трави,
на луки, поля, у гаї
злітаються цілі рої...
неначе на запахи кави,
цілуючи руки твої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916854
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 15.06.2021
автор: I.Teрен