[i]Бережливо Ч а с сприймаймо,
його імпульс відчуваймо?[b][/b][/i]
Ч а с – це рух є непомітний
і нікому він не звітний.
Час у просторі – безмежний
та фігурою – ведмежний!
Ч а с – це хронорахування
без якогось страхування.
Він і плиннний й застигає,
він про тебе й інших дбає.
Він нічого не гальмує,
він лише хронометрує.
Він і працю затаймує,
він і рани теж лікує.
Час – це стріми щосекундні,
монотонні вони й нудні,
але він є історичний
і до кожного – дотичний.
З Ч а с о м справи ми звіряєм,
що згубили, а що – маєм?
Якщо вЧасно – не зважати, –
то проблеми можна мати?
Особливий Ч а с – в польоті,
на високій верхній ноті,
коли землю – споглядаєш,
море й гори – осягаєш!
Ч а с всі учені пізнають
та не можуть с у т ь збагнуть?
Ч а с Людини є мірило,
щ о за Ч а с вона зробила!?
Щоби повноцінно жити,
Ч а с не варто нам г у б и т и!?...
Валентин БУГРИМ.
У просторі “Київ-Краків-Аліканте”, серпень 2017 р.
Доповнено 16 червня 2021 р. Троєщина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2021
автор: Зореслав Благомирів