Є ясенова й калинова,
А також сплетена з лози,
Гойдали нас у ній завжди,
Співали тихо колискову
Бабусеньки та матері
І ми заплющували очі,
Бачили кольорові сни.
О!Як тоді нам було добре!
Й вона співала для нас теж,
Казками тішила дитинство.
Нині лиш спогадом торкнеш
Струну душі ти про...( колиску).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський