***
Фоса коло дороги,
Де вишень китиці --
У нагавицях бреду
Тихо я
По свіжій росиці..,
Десь світає
І пугач щось кричить
Ще своє вночі..,
Мотовилом місяць
Спадає,
Сіріється стріхи
Село,
Що спить, чи дрімає..,
А по царині коні
Пасуться на волі..,
Лилик чвиркнув
Безшумно --
Шукає поживу
У полі..,
Пахне сіно полином..,
Цвіркоче на скрипці
Дорога --
У пилюці повзе
Попри цямрину вод,
Спочиваючих тихо
В колодязі --
Запахом тмину..,
Журавель скреготнув
Попід вітру марноту..,
Ще з просоння кудахнув
Десь когут у Долішнім
Краю..,
Хвіртка рипнула --
Зрадила того кохання
Свою таємницю..,
Осокори тремтливо
Та тихо мовчать
Темнотою розмаю..,
Кіт пробігся за мишею
Злодієм жаху..,
Впало яблука паперівка
Додолу
І сік бризнув на листя
З розмаху
Цілунком троянди,
Своїм -- знову..,
Під ногами підкова
З копита утрати,
Що послали Ангели --
Блистіла на щастя
Мені,
Щоби трохи ще мати,
Того пензлем
Додати --
Малюнку,
Що в сні --
Невидимого
Чумака-співця,
Який
Додому вертав --
По знайомій стежині
Дитинства,
Попри ліс
Та сухий і старий уже
Став...
------------------------------------------
15.06.2021; Paris (A / a)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2021
автор: Катинський Орест