Ти мова — сонце, ти — проміння,
Ти — світло, мова, ти — кришталь!
Виблискуєш в словах суцвіттям
Та наповняєш серця Ґрааль!
Граційно мелодійні звуки
В дзвінких ліричних кольорах
Єднають в танці ніжні руки,
Сплітають нотами серця.
Полинь же світом щира пісня
Моїх нескорених дідів
Про цвіт бузковий, про намисто,
Про ту веселку з дивних снів.
Колись у полі ти лунала,
Всім дарувала доброту
Та й в казиматах рятувала,
Бо обіймала в самоту.
Слова душі — то сила роду,
Відлуння в дзеркалі віків,
Безсмертна міць мого народу
В яскравих фарбах теплих днів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2021
автор: Олег Крушельницький