То був лиш сон,
не варто так тремтіти.
Здійнявшись вище крон,
помрій, як мріють діти.
Бажань не бійся,
дивним є життя.
На злість — лиш смійся.
Гнів — то є сміття.
У щасті жити легко,
страх відкинь.
Де стелиться лелека —
ти полинь.
P.S Гойдає вітер мрії золоті:
єднаймося, бо ми є українці!
Загублені поміж віків пісні
віднайдуться в бабусиній хустинці!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2021
автор: Тадей Щасливий