[i]Вклоняються батьки сьогодні низько,
Бо випуску настав зірковий час.
Тече сльоза насправді материнська –
В обіймах вже востаннє рідний клас…[/i]
І зрадниця-роса тремтить на віях,
Розчулена… від неї не втечеш…
Дасть Бог – і ти за кожного зрадієш,
То ж не ховай заплаканих очей.
А дзвоник кличе серце в ті хвилини,
Де підлітки ще зовсім малюки.
Сьогодні ж «майже маму» клас покине,
Простеляться дорослі їх стежки.
Припухли очі кольору лаванди,
Усміхнені і лагідні завжди:
Із кульок в небо ринули гірлянди –
Останні в школі випуску сліди…
Тремтять у "мами" знічено троянди,
Уклін дітей за нелегкі труди…[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2021
автор: Білоозерянська Чайка