Заповнити пустку не здатна нічим –
Ні свистом гальорки, ні шалом овацій.
Брунькуються маревно протуберанці,
А потім зникають без жодних причин.
Набратись терпіння – найкраща з порад,
Щоб сонячним вітром напнути вітрила.
Іони течуть по руці до підкрилля,
Зворотнім зарядом вертають назад.
Я віршами тихо у Всесвіт молюсь.
І мінус на мінус – в майбутньому плюс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2021
автор: Оксана Дністран